Процес ЕКЗ

contents

    ЕКЗ – це процедура штучного запліднення яйцеклітини поза організмом жінки з подальшим перенесенням ембріонів у матку і виношуванням вагітності. Процес ЕКЗ складається з кількох етапів: підготовки та заходів, безпосередньо пов’язаних із заплідненням.

    Підготовка до процедури ЕКЗ

    Для підвищення шансів успішного екстракорпорального запліднення важливо належним чином до нього підготуватися. Майбутнім батькам необхідно пройти комплекс діагностичних обстежень.

    Діагностика має дві основні цілі: оцінити репродуктивну функцію та виявити порушення здоров’я, які можуть негативно вплинути на запліднення та народження дитини. Обсяг обстежень для кожної пари буде різним залежно від віку, анамнезу та перенесених захворювань.

    Базовий перелік діагностичних обстежень для жінки:

    1. Клінічний та біохімічний аналіз крові та коагулограма.
    2. Аналіз крові на інфекції, які передаються статевим шляхом (ВІЛ, гепатити В та С, хламідії).
    3. Визначення рівня гормонів: АМГ, пролактин, фолікулостимулюючий гормон, лутеїнізуючий гормон, прогестерон, естрадіол.
    4. Гінекологічне обстеження.
    5. УЗД органів малого тазу.
    6. Консультація терапевта та гінеколога.

    Перелік обстежень для чоловіка зазвичай коротший. Потенційному батькові потрібно визначити групу крові та резус-фактор, здати аналіз на інфекції, які передаються статевим шляхом, та зробити спермограму.

    Якщо на етапі діагностики виявлені гострі інфекційні або запальні захворювання, їх потрібно вилікувати. Хронічні захворювання потрібно вивести в стадію ремісії. Дуже важливо, щоб у період вагітності жінка перебувала в стані найкращого здоров’я.

    Як довго триває процес ЕКЗ

    Спочатку необхідно зрозуміти, як працює ЕКЗ. Сама процедура включає вилучення яйцеклітини з організму жінки, отримання сперматозоїдів від майбутнього батька та запліднення клітин в лабораторних умовах. Вже через добу після з’єднання клітин можна точно сказати, чи відбулася запліднення.

    Якщо в результаті злиття клітин утворився ембріон, його поміщають у спеціальні умови з таким самим рівнем кисню та вуглекислого газу, як у порожнині матки. У цьому середовищі ембріон розвивається до 5 днів, а потім його переносять в матку.

    Відповідно, сама процедура екстракорпорального запліднення триває 5-7 днів. На підготовку до ЕКЗ потрібно набагато більше часу. Діагностичний етап займає 2-3 місяці. Період стимуляції овуляції, який відбувається перед ЕКЗ, складає від 28 до 45 днів. Відповідно, один курс ЕКЗ може тривати до 4,5 місяців.

    Процес ЕКЗ крок за кроком

    Після діагностики та лікування гострих та хронічних захворювань настає основний період ЕКЗ, який складається з кількох етапів. Розберемо процедуру ЕКЗ крок за кроком.

    Стимуляція овуляції

    Успіх ЕКЗ в багатьох відносинах залежить від кількості та якості яйцеклітин (ооцитів), які вилучають для оплодотворення. Зазвичай використовують 10-15 яйцеклітин. Чим більше ооцитів вдається отримати, тим більше шансів на оплодотворення та розвиток життєздатного ембріона.

    У здорової жінки з нормальним менструальним циклом не може бути такої кількості ооцитів одночасно. В нормі протягом циклу дозріває одна яйцеклітина. Щоб отримати більше ооцитів, перед ЕКЗ проводять стимуляцію овуляції. Жінці призначають гормональні препарати, під дією яких у фолікулах дозріває кілька ооцитів. Найчастіше препарати вводять ін’єкціями.

    Є кілька видів стимуляції, вони різняться термінами проведення та переліком використовуваних гормональних препаратів. Більшість репродуктологів використовують стандартні протоколи стимуляції – короткий або довгий.

    Короткий протокол стимуляції овуляції починають на 3-5 день менструального циклу, і триває він 10-12 днів.

    Довгий протокол стимуляції овуляції починають на 18-21 день циклу і триває він 3-4 тижні. Спочатку препаратами пригнічують вироблення лютеїнізуючого гормону (який стимулює ріст фолікулів), а потім стимулюють овуляцію.

    Пункція фолікулів
    (вилучення яйцеклітин)

    Коли курс стимуляції овуляції закінчується, дозрілі яйцеклітини вилучають для оплодотворення. Вилучення ооцитів проводять методом пункції через своди вагіни. Це малоінвазивна операція, яку виконують під місцевою анестезією пацієнтки або в стані медикаментозного сну. Операцію проводять під візуальним контролем УЗД або КТ – це гарантує точність рухів лікаря.

    Після процедури жінка перебуває 2-4 години під контролем лікарів у стаціонарі. Усі отримані під час операції ооцити ретельно вивчають на життєздатність. Для оплодотворення відбирають тільки найякісніші клітинки.

    Отримання сперматозоїдів

    Для отримання сперматозоїдів зазвичай використовують мастурбацію після 3-5 днів відмови від статевих стосунків. У більшості чоловіків якраз після цього періоду відмови від статевих стосунків якість сперми є найкращою.

    Якщо еякуляція з якихось причин неможлива або в спермі відсутні сперматозоїди (наприклад, при азооспермії), для забору статевих клітин використовують біопсію. Процедуру проводять під місцевою анестезією або в стані седації (медикаментозного сну).

    Для ЕКЗ відбирають тільки здорові сперматозоїди, які здійснюють правильні поступальні рухи.

    Запліднення

    Є два способи запліднення:

    Традиційний. Видалені яйцеклітини переносять в чашку Петрі з поживною середовищем. Вже на цьому етапі клітини поміщають у умови, точно імітуючи середовище фалопієвих труб (температуру, концентрацію кисню та вуглекислого газу).

    Через 4-10 годин після пункції фолікулів до яйцеклітин додають суспензію сперматозоїдів, відібраних для ЕКЗ. Процес злиття двох статевих клітин відбувається природним чином, без зовнішнього втручання.

    Через 24 години після додавання суспензії сперматозоїдів стає зрозуміло, чи відбулося оплодотворення та які клітини були оплодотворені. Настає ембріологічний етап ЕКЗ.

    ІКСІ. Репродуктолог досліджує якість сперматозоїдів та вибирає той, який виглядає найбільш здоровим і рухливим. За допомогою тонкої голки його вводять в яйцеклітку. Якщо яйцеклітин кілька, то і сперматозоїдів відібирають кілька.

    Культивування отриманих ембріонів

    Отримані ембріони поміщають в штучну середу, де строго контролюються склад та температура. Задача ембріолога не тільки культивувати ембріони та підтримувати їх життєздатність, але й тщательно відстежувати процес розвитку. Протягом 3-6 днів спеціаліст проводить оцінку ембріонів, використовуючи спеціальну шкалу. За рядом параметрів лікар визначає якість ембріонів: висока, середня та нижче середньої. На 5-й день ембріон досягає стадії бластоцисти. Це оптимальний час для перенесення його в матку.

    Перенесення ембріонів

    Перед процедурою відбирають 1-2 найбільш якісних та життєздатних ембріонів. У деяких випадках в матку переносять 3 ембріони – це підвищує шанс успішної імплантації та винесення вагітності. Більше 3 ембріонів переносити не рекомендується, оскільки це підвищує ймовірність багатоплідної вагітності та, відповідно, ризик ускладнень під час винесення вагітності та пологів.

    Для перенесення ембріонів використовують спеціальний катетер. Він дуже тонкий, тому процедура не потребує штучного розширення шийки матки. Введення катетера безболісне.

    Протягом 2-8 днів після перенесення ембріонів відбувається імплантація – прикріплення бластоцисти до слизової оболонки матки. Під час ЕКЗ зазвичай відбувається пізня імплантація. Це пов’язано з тим, що ембріону потрібен час для адаптації в новому середовищі.

    Які препарати використовуються для ЕКЗ?

    Лікарські засоби призначаються на етапі стимуляції овуляції та після перенесення ембріонів в матку. Для стимуляції овуляції зазвичай використовують комбінацію трьох гормонів:

    1. Антагоністи гонадотропін-рилізинг-гормону. Вони пригнічують секрецію фолікулостимулюючого та лютеїнізуючого гормонів та дають можливість контролювати овуляцію. Завдяки антагоністам ГнРГ овуляція не наступить занадто рано, а всі яйцеклітинки залишаться у фолікулах до виконання пункції.
    2. Гонадотропіни, що стимулюють ріст та розвиток фолікулів — саме ці препарати відповідають за дозрівання великої кількості ооцитів.
    3. Препарати на основі хоріонічного гонадотропіну. Вони діють так само, як власний лютеїнізуючий гормон. Під їх впливом яйцеклітина дозріває та готується до оплодотворення.

    Варіанти комбінації цих препаратів та порядок їх прийому залежать від обраного протоколу стимуляції овуляції.

    Зазвичай після виходу яйцеклітинки з фолікула на її місці утворюється тимчасова залоза виділення — жовте тіло. Вона виробляє естрогени та прогестерон — гормони, необхідні для настання вагітності та виношування дитини. Жовте тіло формується під впливом лютеїнізуючого гормону.

    Після стимуляції овуляції та пункції фолікула жовте тіло може не утворитися. У цьому випадку проводять медикаментозну підтримку лютеїнової фази. Для цього призначають прогестерон, естрадіол та хоріонічний гонадотропін. Зазвичай підтримка лютеїнової фази триває протягом 14 днів з моменту перенесення ембріона в порожнину матки.

    Навіть якщо всі етапи процесу штучного запліднення були проведені правильно, немає гарантій, що вагітність настане та пройде успішно. Середній відсоток успішних процедур ЕКЗ становить приблизно 40%. Якщо вагітність після ЕКЗ не настає, це не означає, що ви не зможете стати батьком. Поява дитини можлива завдяки сурогатному материнству. Ця допоміжна репродуктивна технологія широко та успішно застосовується в усьому світі.