Міома не є раковим захворюванням, майже ніколи не переростає в рак і не пов’язана з вищим ризиком інших видів раку матки.
Що таке міома?
Міома матки (фіброміома або лейоміома) – це доброякісна пухлина матки. Новоутворення розвивається з м’язових волокон і сполучних клітин, вражаючи стінки матки. Пухлина може розташовуватися на внутрішній або зовнішній поверхні матки або всередині м’язової стінки.
З міомою стикаються близько 20% жінок у світі, при цьому ризик розвитку патології вищий у пацієнток фертильного віку.
Симптоматика міоми
Симптоми міоми залежать від місця її локалізації, розмірів і швидкості прогресування. Часті симптоми міоми матки:
- тривала менструальна кровотеча;
- виділення крові в середині циклу;
- часті позиви до сечовипускання;
- біль у животі;
- біль у спині (міома може тиснути на м’язи і нерви нижньої частини спини);
- утруднена дефекація;
- дискомфорт або біль під час статевого акту.
Міома може супроводжуватися рясною кровотечею і гострим болем у тазу. З такими симптомами слід терміново звертатися до лікаря.
Причини захворювання
Лікарі виділяють кілька чинників, які можуть впливати на появу міоми:
- Генетичні зміни. Часто клітини міоми мають генетичні зміни.
- Гормональні порушення. Імовірно, естроген і прогестерон впливають на ріст міом.
- Позаклітинний матрикс. Під його дією клітини “злипаються”. Крім того, він може спричиняти внутрішньоклітинні зміни.
До факторів ризику відносять расу (представниці негроїдної раси частіше мають міоми), наявність міоми у близьких родичок, початок менструації до 10 років, ожиріння, дефіцит вітаміну D, вживання алкоголю і великої кількості червоного м’яса.
Перебіг і можливі ускладнення
Міоми ростуть з різною швидкістю, а деякі навіть розсмоктуються самостійно (наприклад, якщо виникли під час вагітності). У деяких випадках пухлина сильно розростається, створюючи видимість “вагітного” живота.
Великі міоми можуть частково блокувати сечовивідні шляхи або випинатися в піхву. У рідкісних випадках міома може перерости в рак.
Як діагностують міому матки?
Діагноз “міома” ставить гінеколог. Діагностика міоми може включати:
- Гінекологічний огляд;
- УЗД;
- Гістероскопію, що передбачає огляд внутрішніх стінок порожнини органу;
- Лапароскопію, щоб відрізнити міому від інших пухлин;
- Гістеросальпінографію з використанням контрастної речовини;
- КТ та/або МРТ для отримання детального зображення матки.
Одним з найбільш інформативних методів діагностики є УЗД за міоми матки, за допомогою якого підтверджують наявність утворення, оцінюють його розміри, розташування, форму.
Лікування міоми матки
Лікування міоми матки може початися зі спостереження за станом із регулярним проведенням УЗД. Можливо, жінці не знадобиться медикаментозне або хірургічне втручання.
Медикаментозне лікування може бути спрямоване на зменшення болю, зниження кровотеч, нормалізацію гормонального фону. У деяких випадках лікар може запропонувати викликати менопаузу штучним шляхом. Зниження активності деяких гормонів після менопаузи допомагає знизити швидкість росту міоми і полегшити симптоми.
Лікар також може рекомендувати операцію за певних показань:
- великий розмір або активне збільшення утворення;
- рясна кровотеча;
- постійні болі;
- труднощі з настанням або виношуванням вагітності;
- порушена робота сечового міхура або прямої кишки.
Під час операції видаляють міому. У деяких випадках показано видалення матки.
Наслідки міоми
Зазвичай міома не спричиняє небезпечних наслідків. Однак вона може завдавати дискомфорту (через біль) або стати причиною анемії (через рясні кровотечі).
До числа серйозних наслідків відносять розвиток у жінки безпліддя або труднощі під час виношування дитини. Вагітність може ускладнюватися через відшарування плаценти, недостатній ріст плода або передчасні пологи.
Якщо жінка не може самостійно зачати або виносити дитину, лікар може рекомендувати ЕКЗ або сурогатне материнство.